День народження Тараса Григоровича Шевченка.

Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.
Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...
Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!

Прийшла Масляна до нас.
Її зустрічаємо,
З сиром, маслом, калачем,
З бубликами і млинцем.
Згідно легенди, Масляна народилася на півночі. Батьком її був Мороз. Якось в саму сувору та сумну пору року чоловік побачив її. Вона ховалася за величезними заметами. Чоловік призвав її допомогти людям, зігріти їх та розвеселити. Масляна прийшла, але не такою дівчиною, що ховалася у лісі, а здоровою бабою, з великими рум’яними щоками, підступними очами, не з посмішкою на вустах, а з хохотом. Вона примусила людину забути про зиму, розігріла кров в жилах, схватила за руки пустилася з нею танцювати до непритомності.
Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов’язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною… Набиралися сил перед довгим постом. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, пекли млинці, круглі, як сонечко.
Свято проводів зими та зустрічі весни – одне з найбільш улюблених для всіх слов’янських народів. Воно відображає загальну радість у зв’язку з приходом бажаної весни, і з розквітом природи і самої людини. Масляну святкують по-різному, але постійна основа свята – боротьба сил зими і весни, що завершується спаленням символу зими – опудалом, і загальним святкуванням, святковою трапезою, у центрі якої млинець, як символ сонця.

Молодь України -2015.