Прийшла Масляна до нас.
Її зустрічаємо,
З сиром, маслом, калачем,
З бубликами і млинцем.
Згідно легенди, Масляна народилася на півночі. Батьком її був Мороз. Якось в саму сувору та сумну пору року чоловік побачив її. Вона ховалася за величезними заметами. Чоловік призвав її допомогти людям, зігріти їх та розвеселити. Масляна прийшла, але не такою дівчиною, що ховалася у лісі, а здоровою бабою, з великими рум’яними щоками, підступними очами, не з посмішкою на вустах, а з хохотом. Вона примусила людину забути про зиму, розігріла кров в жилах, схватила за руки пустилася з нею танцювати до непритомності.
Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов’язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною… Набиралися сил перед довгим постом. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, пекли млинці, круглі, як сонечко.
Свято проводів зими та зустрічі весни – одне з найбільш улюблених для всіх слов’янських народів. Воно відображає загальну радість у зв’язку з приходом бажаної весни, і з розквітом природи і самої людини. Масляну святкують по-різному, але постійна основа свята – боротьба сил зими і весни, що завершується спаленням символу зими – опудалом, і загальним святкуванням, святковою трапезою, у центрі якої млинець, як символ сонця.
Її зустрічаємо,
З сиром, маслом, калачем,
З бубликами і млинцем.
Згідно легенди, Масляна народилася на півночі. Батьком її був Мороз. Якось в саму сувору та сумну пору року чоловік побачив її. Вона ховалася за величезними заметами. Чоловік призвав її допомогти людям, зігріти їх та розвеселити. Масляна прийшла, але не такою дівчиною, що ховалася у лісі, а здоровою бабою, з великими рум’яними щоками, підступними очами, не з посмішкою на вустах, а з хохотом. Вона примусила людину забути про зиму, розігріла кров в жилах, схватила за руки пустилася з нею танцювати до непритомності.
Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов’язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною… Набиралися сил перед довгим постом. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, пекли млинці, круглі, як сонечко.
Свято проводів зими та зустрічі весни – одне з найбільш улюблених для всіх слов’янських народів. Воно відображає загальну радість у зв’язку з приходом бажаної весни, і з розквітом природи і самої людини. Масляну святкують по-різному, але постійна основа свята – боротьба сил зими і весни, що завершується спаленням символу зими – опудалом, і загальним святкуванням, святковою трапезою, у центрі якої млинець, як символ сонця.
Немає коментарів:
Дописати коментар